Ваше велике, щире серце, дорогий наш директоре, перестало битися у професійний день усіх Педагогів, Наставників та Вихователів світу.

    Ваше багатюще, як осінь, серце перестало битися серед живих, убитих горем, рідних та близьких, серед осиротілих  Ваших колег та однодумців, серед схилених у жалобі усіх Ваших друзів та земляків. Ваше жертовне, сповнене любов’ю до людей, серце, шановний наш Ярославе Васильовичу, стало символом справжнього і рідкісного у цьому світі життєлюбства та життєствердності… символом справжності , символом Людини з великої літери.

    Бо Ви – символ! Ви – Людина епоха!

    Разом з Вами ми не раз запалювали Зорі… і завдяки Вашому оптимізму вони світили для нас тріумфально!

    Разом з Вами ми творили, перемагали і були успішними!

   На всіх педрадах десятки років Ви казали нам: «Підтримайте мене. Будьте зі мною. Я люблю і поважаю кожного з Вас…», але ми не встигли Вам при житті сказати всіх тих слів, яких Ви, очевидно, від нас чекали…

   Ваше полум’яне серце любили і поважали усі борщів’яни, Вас знала і впізнавала Україна, про Вас і Ваш професіоналізм чули далеко за межами України… І кожен, хто знав Вас, пишається і буде пишатися знайомством з Вами!

   Ви усього себе до крихітки віддали на добрі і гідні справи, на допомогу усім тим, хто від Вас її чекав, на круговерть нелегкого земного буття.

  Сьогодні зі світлою про себе пам’яттю стоїте перед Небесною брамою. За руку Вас тримає Ангел, що супроводжував Вас на усіх нелегких життєвих земних дорогах. Саме Він приведе Вас і поставить перед лицем Творця, що так швидко покликав Вас до себе… Бо Він забирає НАЙКРАЩИХ….. НАЙСВІТЛІШИХ…..      НАЙДОСТОЙНІШИХ…..  

  Шляхетний і чесний у помислах і вчинках, Ви, шановний наш директоре, стали прикладом для тисяч і тисяч молодих людей та зрілих Ваших друзів!  Ми щиро шкодуємо, що не встигли сказати вам ЦЬОГО при житті…

Шкода, що в минулого нема дверей…

Туди часом так хочеться вернутися,

Речей забутих пальцями торкнутись

І обійняти ще живих людей…

Але в минулого нема дверей…

      Хто ж при житті у круговерті буднів і суєти може сказати такі важливі слова:

     Ваше життя стало орієнтиром для багатьох! Любимо, сумуємо, пам’ятаємо!

З любов’ю і повагою, колектив

Борщівського агротехнічного коледжу